ПОНАРИВАТИ, ВА́Ю, ЄШ,
Понаривати, ва́ю, єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 307.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОНАРИҐОВУВАТИ, ВУЮ, ЄШ, →← ПОНАРАЮВАТИ, РАЮЮ, ЄШ,